Першим і основним кроком до підвищення впевненості в собі я вважаю здатність поставити себе на І місце у житті. 

     Коли я починаю про це говорити іншим, то дуже часто стикаюсь зі страхом, що якщо поставиш себе на І місце у житті - станеш егоїстом і забудеш про інших. Насправжі це міф. 

     Давайте розберемось в цих поняттях і уявленнях. 

     Спочатку подбати про себе - не означає і не дорівнює -  забути і перестати дбати про близьких. Не означає, що ви більше ніколи не поступитесь своїми потребами. Не так. Це означає - робити свідомий вибір і розуміти чим ви керуєтесь, роблячи його.

     Наведу приклад. Чи знаєте ви, що при ревній загрозі на борту літака, стюардеси дають вказівки одягнути маски з киснем в першу чергу на себе, а потім на дітей і старших людей? Чому так? Тому що лише виживши мама зможе допомогти дитині. Мама, котра одягнула маску спочатку дитині, а сама за цей час відключилась - уже нічим дитині не допоможе. Тому в правилі - потурбуватись в першу чергу про себе є чітка логіка.

    Якщо у вас є близькі люди, кохані, діти, то я більш, ніж впевнена, що ви бажаєте їм всього найкращого і вкладаєте в них максимум любові і турботи. Проте, якщо ви віддаватимете всіх себе їм, забуваючи турбуватись про себе, то який досвід ви їм передасте? Ви покажете їм як бути нещасною, запаханою особистістю, яка ніколи не має на себе часу і жертвує собою заради близьких. Той, хто не вміє літати, не може навчити літати іншого. Поставите себе на 1-ше місце з'являться сили і ресурс подбати про близьких і оточуючих. Адже лише людина, яка вміє дбати про себе і бути щасливою, може навчити цьому інших. 

     Що я хочу сказати? Якщо ви хочете бути хорошою мамою і добре дбати про дітей - вмійте спочатку подбати про себе, покажіть приклад як дбати про себе і свої потреби. 

     Хочете допомогти рідним чи всьому світу - поставте себе на І місце, допоможіть і реалізуйте насамперед себе. Так ви покажете приклад як можна і варто себе реалізовувати, плюс -  у вас з'являтьси сили для допомоги іншим. 

     P.S. Само собою, що якщо у вас маленькі дітки, то більшість вашого часі та енергії, а то і вся - віддається дітям. В такі періоди життя буває дуже складно, а іноді неможливо знайти час і сили на себе. І це природно. Проте, якщо у вас дітки пішли в школу, а на себе і дальше абсолютно ніколи немає ні часу, ні бажання, якщо ви не знаєте, чого ви хочете, вас мало що радує, енергії в тілі немає, віри в себе немає, то варто задуматись над ситуацією. Згідні?
    

    Відгукуються вам мої думки?

З повагою і любов'ю,
психолог, психотерапевт 
Ольга Барабаш-Дурач