thumbnail185 nebesaЄ духовні питання - з ними варто звертатись до духівника. Є цілюща сила молитви і з нею варто іти до Бога. А ще є психотерапія як інструмент і ресурс, котрий також може внести свою лепту у дослідження-покращення ваших стосунків з Богом.

До мене ще не приходив клієнт із запитом: "Хочу покращити чи відновити стосунки з Богом". Разом з тим, працюючи з різними темами, стосунками, ресурсами клієнтів, ми досить часто виходимо на дослідження стосунків з Ним.
На початкових етапах психотерапії я запитую клієнтів, чи вони вірять в Бога. Якщо ні - то я поважаю таку їхню позицію і в роботу стосунки з Богом не беру. Лише дослідження стосунків зі Світом чи Життям як значимими фігурами. Бувають випадки, коли ми виходимо на дослідження відсутності стосунків з Богом і досліджуємо сумніви клієнта щодо Його існування. Все залежить від бажань і потреб клієнта.

Якщо клієнт віруючий (не залежно від віросповідання), то рано чи пізно ми в роботі виходимо на дослідження цієї теми - як на ресурс чи його відсутність.
В чомусь наші стосунки з Богом схожі на стосунки з татом, мамою, другом, чоловіком. Тому я питаю клієнтів: "Чи можеш ти опиратись на Бога? Чи ти Йому довіряєш? В яких питаннях - так, а в яких - ні? Бог для тебе скорше караючий чи люблячий? Хто тебе вчив, казав тобі, щоб Він караючий, а хто казав, що люблячий?" і т.д.

В житті ми стикаємось з різними подіями і складними переживаннями. Далеко не завжди ми розуміємо чому події складаються так чи інакше. Бували моменти, коли я в такі періоди ставила масу питань і висловлювала претензії до Бога: "Як ти міг? Чому таке дозволяєш? Ти що не бачиш як мені боляче?!!"

Бували такі болючі дні, коли навіть пошук і віднайдення сенсу того, що відбувається - не допомагало. Ну і що, що я пізнаю життя з різних сторін? Ну і що, що я росту і стаю міцніша? Я більше не хочу і не можу рости, розуміти, приймати...Моя доросла, батьківська, релігійна, віруюча частина в такі моменти вимагала від мене реакції прийняття. Щось в такому стилі: "Оля, прийми цю ситуацію. Бог краще знає. Хай буде Його воля". Інша частина мене від болю і нерозуміння обурювалась, злилась, відчувала претензію до Нього. Вона не могла прожити і прийняти ситуацію вже. Їй був потрібний час. Приблизно так час від часу в мені звучить внутрішній конфлікт і боротьба. Вимога і неможливість виконати цю мудру вимогу.
Як виявилось, схожі внутрішні конфлікти добре знайомі не лише мені, а й моїм клієнтам. Проте, не всі мої віруючі клієнти дозволяють собі ставити якісь претензії до Нього. Неодноразово зустрічала супротив клієнтів у визнанні різних почуттів. Спрацьовує їхнє уявлення, що до Бога можна почували лише вдячність і любов, а претензії, обурення і злість - не можна. Або якщо і можна, то дуже мало і ситуативно. З певним лімітом. "Забагато буду злитись і ставити претензій - покарає. Треба бути правильним вдячним віруючим".
Нерідко трапляються і інші види заборон, обмежуючих уявлень: "За гріхи Бог мене покарає", "Я недостойний/недостойна любові, уваги", "В Бога є важливіші справи і проблеми, ніж мої", "Соромно звертатись до Нього з дрібницями", "Життя - страждання. Потрібно зціпити зуби і перетерпіти. Це почесно" та інші. Ці заборони немов бар'єри між Ним і вами. Вони не дають змоги вийти на контакт, попросити те, що треба, забирають можливість бути повністю щирим і правдивим з Ним у своїх почуттях, бажаннях, роздумах.
thumbnail185 93335533Гадаю, що метафора про стосунки матері і дитини може допомогти розвіяти такі заборони. Часто Бог як мама і тато, а я як дитина, яка ще маленька і не завжди розумію, що і для чого. Пригадую як в дитинстві мама повела мене на якусь прививку і мені зробили укол. Мені було боляче, я плакала і довго дуже ображалась на неї. Мама прийняла мене з усіма моїми почуттями і намагалась мені пояснити, що це було необхідно для мого здоров'я і що вона не могла уникнути цієї ситуації. Я не зразу зрозуміла і прийняла цей факт. Деякий час я ще ображалась, поки не заспокоїлась. Мама не ставила до мене ніяких претензій, не ставила мене в кут за моє нерозуміння. Було повне прийняття і розуміння з її сторони.То якщо стало розуміння, терпіння і любові до дитячих переживань у мами до мене, то хіба в Бога їх не більше? Хіба в Нього може бути менше любові і розуміння ніж у простої земної жінки? Цю метафору можна розглянути і з іншої сторони. Якщо Він - як тато чи мама, то ми - в чомусь як діти. Ми не знаємо, що буде далі у майбутньому. Ми не завжди розуміємо чому Він привів нас на укол, де нам якась тіточка зробила боляче. Само собою, що це незнання, нерозуміння часто викликає у нас бурю емоцій.

Не у всіх були приймаючі мами. То я напишу на прикладі себе....Якщо я, як психотерапевт, розумію і приймаю клієнтські слабості, обмеження, загубленість і розгубленість, біль, гнів, ненависть, сум, заздрість, то хіба не очевидно, що в Бога цього в рази, в рази більше? В решті решт, хіба можна розкрити для себе міру любові і прийняття нас Богом як не через Його прощення?
До речі, у тих людей, в кого є досвід безумовного прийняття їхніми батьками набагато легше приходять до Бога як до люблячого тата чи мами.
Ви теперішній, дорослий можете мати цілий список фактів по яких ви відчували, що Бог є, любить і підтримує Вас. Але інші частини вас (наприклад, дитяча) можуть Йому не довіряти з тих чи інших причин. Внутрішньо це переживається як: "Ти вже колись мене покинув. Боюсь, що ти знову зробиш те саме". Тому при бажанні клієнта я працюю на відновлення довіри до Бога. Приблизний приклад того, як відбувається така робота:
Я: Чи довіряєш ти Богу?
Клієнт: Так. Я вірю, що на все воля Божа.
Я: Чи можеш ти цю конкретну ситуацію (яку ми зараз розбираємо) довірити Богу, передати Йому?
- Ні.
- Який бар'єр не дає тобі віддати йому цю ситуацію?

- (Сумно, напружено, іноді здивовано) Страх. Мені страшно, що він не візьме. (інші варіанти: покине мене, що йому не до того, що він не любить мене..)
- Спробуй згадати саму ранню ситуацію, коли по твоїх відчуттях Бог покинув тебе? Підвів? І в цьому місці клієнти починають пригадувати різні травматичні моменти в їхньому житті, часто в дитинстві, коли їм здавалось, що Бог їх не любить і покинув. Це може бути втрата когось чи чогось. Дуже різні ситуації. Може бути перенос з провідних людських стосунків (в основному батьківських) - "тато ігнорував мої потреби", "мама мене не чула", "бабця мене присоромлювала і відштовхувала при найменшому непослуху", "не пам'ятаю жодного приймаючого мене дорослого" і т.д. Відповідно з'являється фантазія, що Бог також ставитиметься до мене, як інші дорослі в моєму дитинстві.
Отже, ми вертаємось в момент травми і по крупиночках починаємо згадувати і розгортати почуття клієнта до Бога в той період. Там ми зустрічаємось з розчаруванням, страхом, подавленим гнівом і образою до Бога. При наявності блоків всі ці стримані почуття глибоко і далеко ховаються. А з часом вони переростають в недовіру до Бога.
Ви можете подумати: "Навіщо йти до психотерапевта?" Адже з цим усім можна прийти до священика. Моя думка -звичайно, можна і варто. Комусь достатньо поговорити з духівником і він заспокоюється, відновлює відчуття миру. А комусь - розмова з духівником допомагає лише дуже ситуативно або частково. Так, немов послання до нього не доходить. Чому? Тому що священики в основному звертаються до нашої дорослої частини, до нас теперішніх. А нам потрібно, щоб послання прозвучало конкретно в ту частину, котра травмована, котра не вірить. Коли послання доходить, коли та частинка нас, яка втратила контакт з Богом відновлює його - відбувається чудо :)

З повагою і любов'ю,
психолог, психотерапевт
Ольга Барабаш-Дурач

плеєр
"Чи варто звертатись до психотерапевта?"
Про це розповіла Ольга Барабаш-Дурач в ефірі радіо "Карпати".
  • Я прийшла до Олі в період дуже глибокої кризи в моєму житті. За 1 місяць я втратила чоловіка і батька. Життя загубило будь - який зміст. Я була спустошена, мені було боляче жити, боляче ходити по землі...

    Мар'яна Приймак

    Переглянути усі відгуки

  • Я проходила в Ольги Барабаш особисту терапію, а також відвідала тренінг "Цінність самопідтримки: поповни внутрішні ресурси". Загалом хочу сказати, що Ольга не лише спеціаліст високого класу...

    Ірина Тищенко

    Переглянути усі відгуки

  • Для меня Ольга высококлассный профессионал, который действительно нашел свое призвание и миссию, а значит добавляет во всем мире счастья и гармонии. Ольга все время развивается, усовершенствуеться...

    Оксана Бажанова

    Переглянути усі відгуки

  • Я прожив 5 чудових годин-зустрічей у якості клієнта Ольги Барабаш завдяки тому, що навчався в арт-проекті Людмили Підлипної. Для мене, як професіонала, але і клієнта, було важливо і приємно відчувати...

    Олег Гуковський

    Переглянути усі відгуки

  • Дуже дякую Оля за допомогу у відкритті Салону. Проблеми є у кожної людини, колективу та підприємства. Завдяки тобі, Оля, у моєму підприємстві їх значно менше ніж могло бути без твоєї допомоги...

    Анатолій Гуменяк

    Переглянути усі відгуки

  • Проходила курс психотерапії, який тривав приблизно 8 місяців. Дуже завдоволена результатами. Я подолала дуже багато внутріщніх конфліктів. В мені оселились спокій, мир, здоров'я, сили до життя..

    Ліля

    Переглянути усі відгуки

  • Я щиро дякую Олі за розуміння, підтримку та допомогу у вирішуванні важливої та складної для мене проблеми.Завдяки Олі я відкрила очі на дуже багато речей яких раніше просто не помічала...

    Тимків Діана

    Переглянути усі відгуки

Facebook Чат

Підпишись на розсилку

Підпишись та безкоштовно отримай 3 швидких способи відновлення сил
Пакет Супровід
Вартість 1600 грн
Пакет Самостійно
Вартість 900 грн
Пакет Голд
Вартість 3100 грн